У різних регіонах України спостерігається значна варіабельність у вмісті рухливих форм міді в ґрунтах, з показником в середньому 0,51 мг/кг. Наприклад, Житомирська, Київська і Сумська області мають низький рівень, тоді як Львівська і Закарпатська області мають високий середньозважений вміст цього елемента. У різних екологічних зонах, таких як Полісся, Лісостеп і Степ, вміст міді в ґрунтах відрізняється та характеризується різною кількістю доступної форм елемента.

Мідь (Cu) у ґрунтах зустрічається переважно у формі Cu²⁺ і є доступною формою для поглинання рослинами. Найбільша частка міді зазвичай присутня в кристалічних решітках первинних і вторинних мінералів. Крім того, велика частка Cu зв'язана органічною речовиною ґрунту. Іон Cu адсорбується неорганічними та органічними негативно зарядженими групами і розчиняється в ґрунтовому розчині у вигляді Cu²⁺ та органічних комплексів Cu. Мідь специфічно адсорбується карбонатами, органічною речовиною ґрунту, філосилікатами та оксидами. Як і багато перехідних металів, даний елемент погано розчиняється і в окислювальних умовах міцно асоціюється з іонами O₂ та OH, утворюючи нерозчинні осади оксидів або гідроксидів. Розчинність іонів Cu²⁺ зазвичай збільшується зі зменшенням рН, однак розчинність органічних комплексів міді може зростати зі збільшенням рН. Більше того, Cu має вищу адгезійність до органічної речовини порівняно з іншими двовалентними катіонами і легко комплексоутворюється з органічною речовиною ґрунту, що ще більше знижує його біодоступність у ґрунтах.

Підгрупа мікробних купроферментів відносно невелика, але більшість з них виконують функції, які мають велике значення для кругообігу поживних речовин у ґрунтових екосистемах. Наприклад, шлях біологічної денітрифікації потребує чотирьох ферментів для перетворення нітратів на N₂. Три з них є периплазматичними купроензимами: нітритредуктаза, редуктаза оксиду азоту та редуктаза закису азоту. Нітритредуктаза каталізує перетворення нітритів на оксид азоту, що дозволяє оксидоредуктазі далі відновлювати оксид азоту до закису азоту. Останнім кроком на шляху денітрифікації є перетворення закису азоту в N₂ за допомогою активності синтази оксиду азоту. З трьох купроензимів, що беруть участь у шляху денітрифікації, нітритредуктаза була ідентифікована як у бактерій, так і у грибів, тоді як Cu-вмісна редуктаза оксиду азоту і синтази оксиду азоту були знайдені тільки у бактерій. Хоча редуктаза оксиду азоту не була ідентифікована у грибів, деякі види здатні відновлювати оксид азоту за допомогою залізовмісної редуктази оксиду азоту.

Ще більш важливою є роль купроензимів у розщепленні рослинного матеріалу, включаючи лігнін та целюлозу. Бактеріальні та грибкові лаккази каталізують окислення фенольних сполук, таких як лігнін, шляхом видалення водневих радикалів з фенольних гідроксильних груп, що згодом призводить до розщеплення бічних ланцюгів та ароматичних кілець. На додаток до потреби лакказ у Купрумі, додавання даного мікроелементу покращує активність лакказ у лігнолітичних грибів. Cu-залежна полісахаридооксигеназа бере участь у позаклітинному розщепленні целюлози як у бактерій, так і у грибів. Подібно до лаккази, додавання міді може підвищити активність полісахаридооксигенази (>10 разів) у культивованих бактерій, здатних віділяти даний фермент.

Для отримання високих врожаїв та підвищення продуктивності рослин необхідно підтримувати активність ґрунтової мікробіоти для покращення їх симбіозу. Для ефективного функціонування даних процесів компанією Agnition була розроблена та запатентована технологія Microbial Catalyst^®, яка направлена на підвищення ферментативної активності мікроорганізмів ґрунту. Дана запатентована технологія міститься в продуктах Generate^® та Commence^®, одним з  основних компонентів яких є органічно-хелатована форма цинку та інших мікроелементів.