Живлення озимої пшениці
Ключовим аспектом агротехнології озимої пшениці є живлення, що впливає на її врожайність і якість зерна. Правильний підхід до живлення дозволяє забезпечити рослину всіма необхідними елементами на різних етапах її розвитку, підвищуючи стійкість до хвороб, морозів і посухи.
- Застосування азотних добрив під час посіву сприяє швидкому розвитку кореневої системи та покращує стан сходів. Весняне підживлення азотом є найважливішим етапом живлення озимої пшениці. Внесення азотних добрив у фазі кущення та на початку стеблування стимулює активний ріст і розвиток рослин. Дози азоту коригуються залежно від стану посівів і погодних умов.
- Внесення фосфорно-калійних добрив є важливим для забезпечення розвитку кореневої системи і підвищення стійкості до стресових факторів. Фосфор сприяє енергійному розвитку рослин на початкових етапах, а калій підвищує стійкість до посухи та морозів.
- Сірка є важливим елементом, особливо при високих дозах азоту. Вона покращує засвоєння азоту та підвищує якість зерна. Сірчані добрива зазвичай вносяться разом з азотними.
Живлення озимої пшениці може відрізнятися залежно від кліматичних умов і ґрунтових характеристик конкретного регіону. Наприклад, у південних регіонах з високою частотою посух важливе значення має баланс азоту та калію, тоді як у північних областях слід більше уваги приділяти фосфорно-калійному живленню на початкових етапах розвитку рослин. Врахування цих особливостей дозволяє оптимізувати витрати на добрива та підвищити ефективність їх використання.
Важливість мікробіологічної активності
Продуктивність озимої пшениці значною мірою залежить від стану ґрунту, зокрема від його мікробіологічної активності. Мікроорганізми ґрунту, включаючи бактерії, гриби та актиноміцети, виконують важливі функції в забезпеченні рослин доступними формами поживних речовин, поліпшенні структури ґрунту та підтримці його родючості.
Мікроорганізми розкладають рослинні рештки, перетворюючи їх у доступні для рослин форми поживних речовин, що важливо для росту озимої пшениці, особливо на ранніх етапах розвитку, коли рослина має потребу в інтенсивному живленні.
Деякі мікроорганізми вступають у симбіотичні відносини з кореневою системою пшениці. Наприклад, мікоризні гриби допомагають рослинам краще засвоювати фосфор та інші мікроелементи, збільшуючи площу кореневої системи. Це сприяє підвищенню врожайності, особливо в умовах дефіциту фосфору.
Діяльність мікроорганізмів сприяє агрегації ґрунтових частинок, що покращує його структуру та здатність утримувати вологу. Добре структурований ґрунт забезпечує кращий розвиток кореневої системи пшениці, що важливо для забезпечення рослини водою і поживними речовинами.
Ґрунтові мікроорганізми можуть виконувати захисні функції, конкуруючи з патогенами або виробляючи антибіотичні речовини, що захищають рослини від хвороб. Підтримка високої біологічної активності ґрунту через відповідні агротехнічні операції, внесення органічних добрив і застосування біопрепаратів може суттєво підвищити продуктивність озимої пшениці.
Як стимулювати мікробіологічну активність?
Для підтримки високої мікробіологічної активності компанією Agnition було розроблено та запатентовано технологію Microbial Catalyst, яка спрямована на стимулювання ферментативної активності мікроорганізмів та забезпечення рослин більшою кількістю доступних елементів. Саме ця технологія покладена в основу продукту для обробки насіння пшениці Commence for Wheat.
Ефективність доведена на українських ґрунтах
На прикладі використання Commence озимій пшениці в Волинській області можна чітко зрозуміти ефективність даного продукту.