Найбільш лімітуючою умовою довкілля для вирощування цієї культури в контексті живлення рослин є дефіцит азоту. Дійсно, висока потреба соняшнику в азоті є ключовим фактором для отримання високого врожаю сухої речовини та якісних характеристик, таких як вміст білка та амінокислот. Останнім часом ціни на азотні добрива різко зросли, що суттєво вплинуло на їх застосування. Ці умови вимагають підвищення ефективності використання азотних добрив та інтегрованого підходу до управління поживними речовинами з метою зменшення шкідливого впливу втрат азоту на навколишнє середовище при одночасному досягненні високої продуктивності сільськогосподарських культур.
Мікроорганізми, що населяють ризосферу, відіграють ключову роль у формуванні росту і врожайності рослин. Управління мікробною спільнотою ризосфери є ефективним засобом підвищення продуктивності таких важливих сільськогосподарських культур, як соняшник.
Рослинні мікроорганізми впливають на стан і фізіологію рослини-господаря, змінюючи доступність поживних речовин для рослини, тим самим підвищуючи стійкість рослин до біотичних та абіотичних стресів. Активність мікробних популяцій, особливо в ризосфері, часто пов'язана зі зміною фізичних або хімічних властивостей ґрунту, таких як структура, рН або зміни у обробітку. Біотичні та абіотичні фактори визначають структуру та склад ґрунтового мікробіому. Таким чином, пояснюючи тісний взаємозв'язок між рослиною та мікроорганізмами, використовують тип ґрунту, рН ґрунту та його мінеральний склад. Крім того, географічне розташування і види рослин є визначальними аспектами, що впливають на ріст та розвиток мікроорганізмів в ризосфері.
Мікроби, які пов'язані з ризосферою соняшника мають потенціал для підвищення врожайності олійних культур. Крім того, умови освітлення та особливості сівозміни можуть відігравати важливу роль у структуруванні асоційованих з соняшником мікробіомів, що може сприяти підвищенню продуктивності. У дослідженні мікробіому соняшнику вказано, що генотипи, які є «більш одомашненими», мають менше асоційованих грибкових ризосферних патогенів, але бактеріальні спільноти (ризосферні та кореневі ендофіти), схоже, не зазнали впливу одомашнення.